Тлумачення, значення
слова «вогонь»:
ВОГОНЬ (розм. ОГОНЬ), гню, ч.
1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124);
2. тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення. Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка, III, 1952, 690); — Вогонь, не дівчина, — сказав Зуб.. В неї горить усе під руками (Вадим Собко, Справа.., 1959, 29).
3. Те саме, що вогнище 1. Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Лев:]
4. Світло сонця, освітлювальних приладів. О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119);
5. тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла. [Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (Олександр Корнійчук, І, 1955, 32);
6. тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 138); —
7. у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Чекаленко, третій шрапнеллю! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 715.
-Нас цікавить слово вогонь в першому значенні. Вогонь з давніх-давен відігравав важливе значення в житті людини. Підтвердженням цього є приказки, прислів’я загадки про вогонь.
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
ВОГОНЬ (розм. ОГОНЬ), гню, ч.
1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й світяться сліпучим світлом; полум'я. У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 124);
2. тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення. Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка, III, 1952, 690); — Вогонь, не дівчина, — сказав Зуб.. В неї горить усе під руками (Вадим Собко, Справа.., 1959, 29).
3. Те саме, що вогнище 1. Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (Нечуй-Левицький, III, 1956, 269); [Лев:]
4. Світло сонця, освітлювальних приладів. О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (Нечуй-Левицький, I, 1956, 119);
5. тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла. [Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (Олександр Корнійчук, І, 1955, 32);
6. тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін. Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 138); —
7. у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти. [Сергій:] Дужче вогонь! Дужче!.. Чекаленко, третій шрапнеллю! (Олександр Корнійчук, II, 1955, 57); Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 715.
-Нас цікавить слово вогонь в першому значенні. Вогонь з давніх-давен відігравав важливе значення в житті людини. Підтвердженням цього є приказки, прислів’я загадки про вогонь.
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
В Україні наші предки не тільки звали вогонь
«святим», але й пильно підтримували його, загрібаючи жар у печі. Коли ж, все
таки, через недогляд, вогонь згасав, люди вважали, що буде нещастя! Для
підтримування вогню в хаті ставили коло нього горщик із водою, щоб вогонь пив і
сипали у піч сіль. У народі вважалося, що
у тих, хто не поважає вогонь, станеться пожежа.
- Вогонь – щоденний супутник людини. Він потрібний
всюди: в житлових будинках, на заводах і фабриках.
- Вогонь є символом Олімпійських ігор.7 лютого
Олімпіада в Сочі розпочалася урочистим розпалюванням олімпійського вогню.
- Перед
Вічним вогнем біля могили Невідомого солдата люди схиляють голови, віддаючи
шану загиблим.
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Прислів'я і приказки про вогонь :
• Без вогню пече.
• В вогонь за ним пішов би.
• Вогонь вогнем не загасиш.
• Вогонь — біда, і вода — біда, а без вогню і без води ще більша біда.
• Вогонь — добрий слуга, але поганий хазяїн.
• Вогонь і вода добре служать, але лихо панують.
• Вогонь і вода добрі служити, але лихі панувати.
• Вогонь — то брат води.
• Вогонь - цар, а водиця - цариця.
• Вогонь все спалить, а вода від одного бере, а другому дає.
• Вогонь з водою ніколи не погодиш.
• Вогонь палить, вода студить.
• Вода з вогнем не товариші.
• З вогнем не жартуй.
• З водою та вогнем не грайся.
• З вогнем не жартуй, воді не вір і з вітром не дружи.
• Вогонь — більший ворог, як вода.
• В сіні вогню не сховаєш.
• Вогонь кочерги не боїться.
• В ополонці вогонь не страшний.
• Вогню в шапці не гасять.
• Гаси вогонь, поки не розгорівся.
• З вогню та в полум'я.
• У вогні залізо сталиться.
• Вогню в полі далеко не занесеш.
• Де руки гріть, там треба і вогню.
• З одного поліна вогню не розломиш.
• З сухого дерева добре вогонь класти.
• Кого не пече, той не відсувається.
• Кого не пече, тому не гаряче.
• Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре, і сухе.
• Мокрого поліна вогонь не лиже.
• На вогонь дров не наберешся, а на піт — сорочок.
• На старому вогнищі добре вогонь розкладати.
• Ні вогню, ні полум'я — тільки дим.
• Проти вогню і камінь лютує.
• Кого не пече, той не відсувається.
• Кого не пече, тому не гаряче.
• Багато диму — мало тепла.
• Нема диму без вогню.
• Де дим, там і вогонь.
• Де вогню нема, там не куриться.
• Головня мала, а диму повна хата.
• Багато диму — малий вогонь.
• Тікав від диму та впав у вогонь.
• Під попелом жару не знати.
• Із малої іскри великий вогонь буває.
• І лід дасть іскру, як дуже потерти.
• І найменша іскорка зродить най¬більший вогонь.
• І в попелі іскра буває.
• Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить.
• Без підпалу і дрова не горять.
• Біля сухого дерева й сире горить.
• Криве дерево горить так, як пряме.
• Одна головня і в печі гасне, а дві і в полі горять.
• Коли дрова горять, тоді й кашу вари.
• Що горить, то не мерзне.
• Що має згоріти, то не потоне.
• Що не горить, того не треба гасити.
• Не горить, а тліє.
_______________________________________________________________
_______________________________________________________________
Прислів'я і приказки про вогонь :
• Без вогню пече.
• В вогонь за ним пішов би.
• Вогонь вогнем не загасиш.
• Вогонь — біда, і вода — біда, а без вогню і без води ще більша біда.
• Вогонь — добрий слуга, але поганий хазяїн.
• Вогонь і вода добре служать, але лихо панують.
• Вогонь і вода добрі служити, але лихі панувати.
• Вогонь — то брат води.
• Вогонь - цар, а водиця - цариця.
• Вогонь все спалить, а вода від одного бере, а другому дає.
• Вогонь з водою ніколи не погодиш.
• Вогонь палить, вода студить.
• Вода з вогнем не товариші.
• З вогнем не жартуй.
• З водою та вогнем не грайся.
• З вогнем не жартуй, воді не вір і з вітром не дружи.
• Вогонь — більший ворог, як вода.
• В сіні вогню не сховаєш.
• Вогонь кочерги не боїться.
• В ополонці вогонь не страшний.
• Вогню в шапці не гасять.
• Гаси вогонь, поки не розгорівся.
• З вогню та в полум'я.
• У вогні залізо сталиться.
• Вогню в полі далеко не занесеш.
• Де руки гріть, там треба і вогню.
• З одного поліна вогню не розломиш.
• З сухого дерева добре вогонь класти.
• Кого не пече, той не відсувається.
• Кого не пече, тому не гаряче.
• Коли вогонь розгориться, то спалює і мокре, і сухе.
• Мокрого поліна вогонь не лиже.
• На вогонь дров не наберешся, а на піт — сорочок.
• На старому вогнищі добре вогонь розкладати.
• Ні вогню, ні полум'я — тільки дим.
• Проти вогню і камінь лютує.
• Кого не пече, той не відсувається.
• Кого не пече, тому не гаряче.
• Багато диму — мало тепла.
• Нема диму без вогню.
• Де дим, там і вогонь.
• Де вогню нема, там не куриться.
• Головня мала, а диму повна хата.
• Багато диму — малий вогонь.
• Тікав від диму та впав у вогонь.
• Під попелом жару не знати.
• Із малої іскри великий вогонь буває.
• І лід дасть іскру, як дуже потерти.
• І найменша іскорка зродить най¬більший вогонь.
• І в попелі іскра буває.
• Не кидай іскри в солому: і сама згорить, і село спалить.
• Без підпалу і дрова не горять.
• Біля сухого дерева й сире горить.
• Криве дерево горить так, як пряме.
• Одна головня і в печі гасне, а дві і в полі горять.
• Коли дрова горять, тоді й кашу вари.
• Що горить, то не мерзне.
• Що має згоріти, то не потоне.
• Що не горить, того не треба гасити.
• Не горить, а тліє.
______________________________________________________________________________________________________________________________Легенда про вогонь і воду
Колись спорив вогонь з водою, хто сильніший? То, що підніме вогонь полум'я, то вода й заллє; де покажеться вогонь, то вода і лине на нього. Вогонь бачить, що не подужає, та й утік в камінь — там уже йому нічого вода не зробить.
Нема в світі мудрішого й хитрішого, як вогонь: він все чисто переробить. Потоне чоловік, то хоть тіло витягнеш; а вже як згорить, то хіба попелецю згребеш в купку, та й то — вітер дуне, то й розлетиться.
З ВОДИ ТА ВОГНЮ
постало синьо-жовте дерево світу наших пращурів
Магічні священнодійства древніх релігій обертають ся навколо оспівування та відтворення найважливішого, найсакральнішого моменту світобудови — великого початку... Таїна народження всесвіту гостро хвилює людську душу і зараз. Точні терміни і знаки сучасної науки та химерні поетичні образи давніх... Як дивно вони перегукуються!
Фізики кажуть: на початку був великий вибух. Світове дерево-квітка,— співають колядники. А якщо зазняти на плівку процес зростання дерева чи розцвіту квітки і зробити прискорений показ? Ми побачимо... вибух! Та це ще не все. У всесвіті спочатку був лише один найпростіший елемент — водень. Важчі елементи утворювалися на наступних стадіях ядерного синтезу, який може протікати лише за дуже високої температури. Така ж термоядерна реакція синтезу гелію з тяжких ізотопів водню дейтерію і тритію відбувається нині в надрах зірок, Сонця.
Водень, висока температура, творення всіх елементів... Та це ж зовсім як у "Рігведі"!
Водяна безодня, жар, творення:
Буття і небуття тоді не було — Повітря не було і неба над ним... Вода тоді була — глибока безодня?.. Зародок один від сили жару народився...
Так, фізикові "Рігведа" не здається казкою без глузду. Ця скарбниця священних гімнів була створена на землі України і перенесена племенами давніх індоєвропейців-аріїв (оріїв, орачів.-Ред.) на терен Індії ще у 3—2 тис. до н.е. Там вона успішно прищепилася й збереглася аж до наших днів. Тому і на індійському субконтиненті, й у сучасній Україні досі співають близькі за змістом і мовою магічні обрядові пісні глибоко давнього арійського походження.
Крізь тисячоліття пронесли нащадки давніх аріїв гімни світотворчим началам світобудови: воді та вогню, їх матері (українській Ладі, індійському Вішну), дереву-квітці (іван-та-мар"ї, лотосу) та вогняному птаху (голубові, лебедю-Брахмі), який поринув з дерева у воду моря. Він зродив яйце-писанку, землю, небо і все суще.
Головні світотворчі начала — вода і вогонь, що з'єдналися. Це засвідчують українські обряди коляди, щедрого вечора та Купали. "У карпатських Русинів єсть преданія, що царь-огонь вмісті с царицею-водою світ создали... Славяне признавали єдиного Бога Вседержителя, творца и отца творення, который своєю премудрою всетворною любовью — Ладою — создал первоначальное бытіе. Тое бытіе заключало в себі противуположность мужеской и женской природи: первая выразилась світом, духом, вторая — матерією, водною жидкостью: через гармоническое соединеніе тіх существ образовалось невидимое и видимое" .
|
Немає коментарів:
Дописати коментар